7 вересня 2005 р.

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Балюка М.І., Лященко Н.П., Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Свято-Михайлівської парафії Херсонської єпархії Української православної церкви в смт. Калінінське Великоолександрівського району (далі Свято-Михайлівська парафія УПЦ) до К.Д.А., Р., Т., В.М.І., Г.О.Я., Н.В.С., П.Н., Ц., П.Т., К.Т.В., М., Н.Т.В., пані В.М.І., Д., Б., Г.В.А., К.В.М. про визнання недійсним рішення зборів від 6 липня 2003 р. в частині внесення змін та доповнень до статуту Свято-Михайлівської парафії УПЦ і затвердження його в новій редакції, про вихід Свято-Михайлівської парафії УПЦ з її майном з-під юрисдикції української православної церкви (УПЦ),

У жовтні 2003 р. Свято-Михайлівська парафія УПЦ звернулася до відповідачів – членів релігійної громади смт. Калінінське – про визнання недійсним рішення їх зборів від 6 липня 2003 р. про внесення змін і доповнень до статуту Свято-Михайлівської парафії УПЦ, ухваленого засновниками парафії і зареєстрованого 15 листопада 1991 р. рішенням Херсонської обласної Ради народних депутатів № 171, та про затвердження статуту в новій редакції; про вихід Свято-Михайлівської парафії з її майном з-під юрисдикції УПЦ.

Позивач зазначав, що це рішення прийнято малочисельною частиною парафіян із порушенням порядку скликання і проведення зборів релігійної громади селищ Калінінське, Новополтавка, Зелений Гай, Б. Кут, яка налічує близько 340 осіб, що призвело до порушення їх прав та прав самої парафії.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2003 р. позов задоволено.

10 лютого 2004 р. апеляційним судом Херсонської області рішення суду першої інстанції було скасоване, постановлено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі Свято-Михайлівської парафії УПЦ йдеться про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції з мотивів невідповідності висновків апеляційного суду вимогам закону і обставинам справи.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів від 15 листопада 1991 р. № 171 було зареєстровано статут Свято-Михайлівської парафії Херсонської єпархії Української православної церкви, ухвалений парафіяльними зборами 24 серпня 1991 р..

На підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 грудня 2001 р. виконкомом Калінінської селищної ради, згідно з його рішенням від 12 грудня 2001 р. № 96 Свято-Михайлівській церкві на праві колективної власності належить церковна будівля в смт. Калінінське на вул. Колгоспній, 85а (а.с. 124).

Відповідно до п.п. 8, 9, 10, 14, 28, 38 статуту Свято-Михайлівської парафії УПЦ парафіяльні збори скликаються настоятелем або Парафіяльною радою; розпоряджання будівлями та спорудами, що належать парафії на праві власності, як і внесення змін та доповнень до статуту, здійснюється парафією виключно зі згоди єпархіального архієрея.

Пунктами 43, 50 Постанови Священного Собору православної Російської Церкви від 7 липня 1918 р., яким УПЦ керується до цього часу, передбачено певний порядок скликання та проведення парафіяльних зборів.

Судом встановлено, що 6 липня 2003 р. за участю 18 осіб – парафіян громади Святого Архістратига Михайла смт. Калінінське – відбулися збори, де було прийняте рішення про вихід релігійної громади Святого Архістратига Михаїла разом із майном з-під юрисдикції УПЦ.

Задовольняючи позов Свято-Михайлівської парафії УПЦ суд першої інстанції, давши правильну оцінку зібраних доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що збори від 6 липня 2003 р. скликані й проведені з порушенням встановленого статутними документами релігійної громади порядку, з порушенням прав інших членів парафіяльної громади, передбачених ст. 34 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, а тому прийняті відповідачами рішення щодо змін до статуту позивача та належності його майна не можна вважати законними.

Безпідставно скасувавши законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки у застосуванні матеріального і процесуального закону.

Виходячи зі змісту ст. 5 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” правило цієї норми щодо відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави означає, що поряд із обов’язком держави не втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій передбачається позитивний обов’язок держави у разі виникнення спорів з майнових та інших неідеологічних питань захищати права і законні інтереси релігійних організацій за умови звернення цих організацій до судових чи інших державних органів.

Відповідно до ст. 18 цього ж Закону право власності релігійних організацій охороняється Законом.

Виходячи із зазначених положень закону, обставин справи, характеру правовідносин сторін висновок апеляційного суду про відсутність підстав для захисту прав та інтересів релігійної організації – Свято-Михайлівської парафії УПЦ є необґрунтованим.

Керуючись ст. 334 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Свято-Михайлівської парафії Херсонської єпархії Української Православної Церкви задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 лютого 2004 р. скасувати, залишити в силі рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 грудня 2003 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий	А.В. Гнатенко
Судді	Л.І. Григор’єва, В.І. Гуменюк, М.І. Балюк, Н.П. Лященко