Інформація про видання
На першу сторінку Написати листа Пошук
 2009   ‹ інформація про журнал
   № 5 (105)
    СУДОВА ПРАКТИКА
JUDICIAL PRACTICE
     РІШЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
DECISIONS IN CRIMINAL CASES

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд управі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Вирок суду скасовано, оскільки суд був не вправі розглядати справу за правилами, передбаченими зазначеною нормою, без участі цивільного позивача або його представника, якого належним чином не повідомили про час та місце розгляду справи

Ухвала колегії суддів Судової палати
у кримінальних справах Верховного Суду України
від 19 лютого 2009 р.
(витяг)

Куп’янський міськрайонний суд Харківської області вироком від 2 квітня 2008 р. засудив М. та Ш. за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі строком на три роки шість місяців та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, поклавши на них обов’язки, передбачені пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

В апеляційному порядку справа щодо засуджених не переглядалася.

М. та Ш. визнано винними у тому, що вони 23 грудня 2007 р. за попередньою змовою між собою таємно викрали дві лави з металевими стійками загальною вартістю 1 тис. 200 грн, заподіявши житлово-комунальному підприємству матеріальну шкоду на зазначену суму.

У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Він зазначив, що суд не дотримав вимог ст. 299 КПК, оскільки не допитав підсудних, розглянув справу без участі представника цивільного позивача та залишив цивільний позов без розгляду.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що воно має бути задоволене частково з таких підстав.

Так, доводи прокурора про те, що в судовому засіданні не допитали підсудних, визнані необґрунтованими, оскільки М. та Ш. в цьому засіданні повністю визнали свою вину та відмовилися давати показання, не заперечуючи показань, які вони давали під час досудового слідства.

Разом з тим суд при розгляді справи допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Згідно з вироком він визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорювалися.

Проте, як убачається з постанови, ухваленої під час попереднього розгляду справи, представника цивільного позивача в судове засідання не викликали, в матеріалах справи немає даних про повідомлення його про дату розгляду справи в суді. Згідно з протоколом судового засідання справу розглянуто без участі цивільного позивача, а цивільний позов залишено без розгляду у зв’язку з тим, що він не з’явився в судове засідання та не підтримав свій позов.

Враховуючи те, що суд порушив права цивільного позивача і постановлене ним рішення суперечить вимогам ст. 299 КПК, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України скасувала вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 2 квітня 2008 р. щодо М. та Ш. і направила справу на новий судовий розгляд.