2011   ‹ інформація про журнал   № 10 (134),  Зміст:   МАТЕРІАЛИ КРУГЛОГО СТОЛУ ЗА УЧАСТЮ ГОЛІВ ВЕРХОВНИХ СУДІВ КРАЇН РАДИ ЄВРОПИ «РОЛЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ЗАХИСТІ ПРАВ ЛЮДИНИ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ» MATERIALS OF THE ROUND TABLE FOR THE PRESIDENTS OF THE SUPREME COURTS OF THE COUNCIL OF EUROPE MEMBER STATES ON THE ROLE OF THE SUPREME COURT IN PROTECTING HUMAN RIGHTS AT THE NATIONAL LEVEL   Вступні промови Opening Speeches   Матеріали робочого засідання на тему «Верховний суд як суб’єкт захисту прав людини на національному рівні» Materials of the working session on the Supreme Court as an actor of protecting human rights at the national level   Матеріали робочого засідання на тему «Роль верховного суду в механізмі виконання зобов’язань держави у сфері захисту прав людини» Materials of the working session on the Role of the Supreme Court in the mechanism for honoring human rights obligations of the state   Висновки Conclusions  У ПЛЕНУМІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ AT THE PLENARY OF THE SUPREME COURT OF UKRAINE   Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України (затверджене постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 вересня 2011 р. № 5) Regulations for the Scientific-Consultative Council under the Supreme Court of Ukraine (approved by the Resolution of the Plenary Supreme Court of Ukraine, No. 5 of 16 September 2011)   Персональний склад Науково-консультативної ради при Верховному Суді України (Додаток 1 до Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України) Personal composition of the Scientific-Consultative Council under the Supreme Court of Ukraine (Annex 1 to the Regulations for the Scientific-Consultative Council under the Supreme Court of Ukraine)< /i>  СУДОВА ПРАКТИКА JUDICIAL PRACTICE   Рiшення у цивiльних справах Decisions in civil cases   Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Суд установив, що відповідачі, уклавши договір дарування земельної ділянки, фактично приховали договір купівлі-продажу житлового будинку, що суперечить закону і внаслідок чого було порушено право держави, один з обов’язків якої — забезпечення визнання та захист речових прав на нерухомість (преамбула Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), тому обґрунтовано визнав договір відчуження земельної ділянки удаваним і визнав недійсним прихований договір відчуження самочинно спорудженого житлового будинку разом із приналежною до нього земельною ділянкою з підстав, передбачених ст. 235, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України, а також визнав недійсним виданий на підставі цього договору державний акт про право власності на земельну ділянку   За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв’язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду. Диспозиція ст. 27 Закону України «Про нотаріат», в якій передбачено можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди за наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у виді недбалості, не виключає необхідності встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду. Відмовляючи у задоволенні позову до приватного нотаріуса про відшкодування шкоди, суд правильно виходив із того, що порушень чинного законодавства у вчиненні нотаріальних дій приватний нотаріус не допустив, стосовно нього немає вироку суду, яким було б підтверджено його незаконні дії або недбалість, що призвели до спричинення шкоди, а також немає судового рішення, що набрало законної сили, яким визнано дії приватного нотаріуса незаконними і встановлено причинно-наслідковий зв’язок між цими діями та заподіяною позивачці шкодою. Крім того, нотаріус не має повноважень перевіряти законність видачі посвідчення тій чи іншій особі    Рішення в адміністративних справах Decisions in administrative case   Відповідно до змісту абз. 1 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов’язок страхувальника щодо сплати страхових внесків у встановлений строк не пов’язаний із часом одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу). Положення абз. 6 ч. 6 зазначеної статті, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), не звільняють страхувальника від обов’язку сплачувати страхові внески у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв’язку з неодержанням останнім цих коштів   Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання   Рішення у господарських справах Decisions in commercial cases   За відсутності нотаріального посвідчення заява учасника про вихід із товариства є неналежно оформленою та не може бути підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства, проведення відповідних виплат і внесення змін до установчих документів    Рішення у кримінальних справах Decisions in criminal cases   За своїм юридичним значенням (правовим режимом) та функціональним призначенням платіжні картки як платіжні інструменти — засоби доступу до банківських рахунків, відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів, а тому за відповідних умов можуть бути предметом злочинів, склади яких передбачені частинами 1, 2 ст. 357 КК України. Іншими важливими особистими документами, які можуть бути предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, розуміються документи, що засвідчують важливі факти і події в житті людини, втрата яких істотно утруднює реалізацію її прав, свобод і законних інтересів та потребує значних зусиль для їх поновлення. З огляду на зазначені положення платіжні картки — це пластикові банківські картки, які за умовами укладеного між установою банку та клієнтом договору є власністю банку і надані держателю в тимчасове користування на час дії такого договору, після чого підлягають поверненню банку, не можуть визнаватись предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України  НА ДОПОМОГУ СУДДI PROVIDING ADVICE TO JUDGE      Хавронюк М.І., Калмиков Д.О. Деякі питання удосконалення відповідальності за злочини проти волі дитини Khavroniuk M.I., Kalmykov D.O. Some issues of improving liability in regard to offences against the child’s will  МIЖНАРОДНI ЗВ’ЯЗКИ INTERNATIONAL TIES