2009   ‹ інформація про журнал   № 11 (111),  Зміст:   НОВИНИ. ПОДІЇ. ФАКТИ NEWS. EVENTS. FACTS   У РАДІ СУДДІВ УКРАЇНИ AT THE JUDICIAL COUNCIL OF UKRAINE  СУДОВА ПРАКТИКА JUDICIAL PRACTICE   Рiшення у цивiльних справах Decisions in civil cases   За змістом ч. 3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання звільнення таким, що не узгоджується із чинним законодавством, суд на прохання працівника, який у зв’язку з допущеними щодо нього порушеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, може визнати звільнення незаконним і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити дату звільнення та формулювання його причини з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Згідно з ч. 2 ст. 235 цього ж Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Незважаючи на те, що позивач не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем, за ч. 3 ст. 235 зазначеного Кодексу він має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Та обставина, що через декілька днів він (позивач) працевлаштувався, не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Водночас суд, визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повинен враховувати роз’яснення, викладені в п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», про те, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи, який працівник мав у цей час   Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, — це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом із питань: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Оскільки при виникненні трудових конфліктів порушення прав немає, а йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, то в такому разі застосовується примирно-третейський порядок їх вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23, 25 цього ж Закону та ч. 5 ст. 20, частинах 2, 4 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»    Рішення в адміністративних справах Decisions in administrative casess   Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису. Правильним є висновок суду про необхідність на підставі судового рішення, яким визнано недійсним рішення загальних зборів підприємства, зобов’язати місцеву державну адміністрацію внести до зазначеного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до статуту цього підприємства та повідомити про внесення запису названі органи   Рішення у господарських справах Decisions in commercial cases   У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що приватизації не підлягають об’єкти, які мають загальнодержавне значення. До таких об’єктів належать, зокрема, об’єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов’язані з постачанням споживачам газу. Таким чином, газопроводи не підлягають приватизації, оскільки мають загальнодержавне значення   Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. При цьому суд повинен врахувати наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, доказами, що наведені на їх підтвердження, й положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов    Рішення у кримінальних справах Decisions in criminal cases   Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. При цьому суд повинен врахувати наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, доказами, що наведені на їх підтвердження, й положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов   Вирок суду скасовано через порушення вимог ст. 65 КК України при призначенні засудженим кримінального покарання   Відповідно до положень ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які суд вирішує при розгляді кримінальної справи по суті   У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ AT THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS      Справа «Ісмаїлов проти Росії» Рішення від 6 листопада 2008 р. Case of «Ismayilov v. Russia» Judgment of 6 November 2008   СУДОВА ПРАКТИКА І ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА JUDICAL PRACTICE AND ISSUES OF LEGISLATIVE DEVELOPMENT      Шевченко Т.В., Бортновська З.П., Солоткий С.А. До питання про докази у кримінальному судочинстві Shevchenko T.V., Bortnovska Z.P., Solotkyi S.A. On the issue of evidence in criminal proceedings  ТОЧКА ЗОРУ AN OPINION      Грек Б.М. Чи є арбітражний керуючий суб’єктом злочину, передбаченого ст. 221 Кримінального кодексу України? Grek B.M. Whether the arbitral administrator is a crime committer under Art. 221 of the Criminal Code of Ukraine?   Сафулько С.Ф., Зейкан Я.П. Щодо повноважень адвоката в цивільному процесі Safulko S.F., Zeikan Y.P. On the authority of advocate in the civil proceedings   МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ INTERNATIONAL COOPERATION