« Назад |
БЕСПЯТА О.П. "14 листопада - Всесвiтнiй день боротьби з цукровим дабетом"
No documents found
Цукровий діабет 1-го типу це аутоімунне захворювання ендокринної системи, яке на відміну від цукрового діабету 2-го типу, викликане абсолютним дефіцитом інсуліну, що виникає внаслідок недостатнього його вироблення підшлунковою залозою.
Цукровий діабет 1 типу приводить до стійкої гіперглікемії і розвитку ускладнень, викликаной деструкціей бета-клітин підшлункової залози.
Цукровий діабет1 типу більш присущ молодим людям і головні його симптоми це жажда та різке зниження ваги.
Цукровий діабет 2-го типу - це метаболічне захворювання, яке характеризується відносною недостатністю інсуліну, постійной гіперглікімією ( високім вмістом цукру в крові), розвинувшегося в разі порушення взаємодії з клітинами органів.
Групи ризику, які підлягають ретельному обстеженню:
1) всі пацієнти у віці старше 45 років.
2) пацієнти більш молодого віку при наявності ожиріння.
3) при спадкової обтяженості по цукровому діабету.
4) наявністі гестаційного діабету в анамнезі.
5) народження дитини вагою понад 4,5 кг.
6) гіпертонії, гіперліпідемії.
7) виявленої раніше однократно підвищеної глікемії натщесерце.
Симптоми цукрового діабету:
1) підвищена спрага, прискорене сечовиділення.
2) набір ваги, але і його стрімка втрата.
3) шкірний свербіж, гіперпігментація, огрубіння шкіри.
4) повільне загоєння ран
5) грибкові інфекції (у тому числі, постійні вагінальні інфекції жінок).
6) зниження чи нечіткість зору.
7) оніміння, печіння в кистях і стопах, набряклість.
Для масових обстежень населення, щоб виявити контингент осіб, хворих на цукровий діабет, використовується показник середньої концентрації глюкози в крові за три місяця – глікозильованого гемоглобіну (HbAIc), рівень якого в нормі складає 4-6 %.
А також обов’язково повинна бути досліджена глюкоза крові.
При виявленні натще нормоглікемії в обстежуваних осіб, необхідне проведення спрощеного або класичного глюкозотолерантного тесту.
При спрощеному глюкозотолерантному тесті проби крові беруть до прийому глюкози і через 2 години після навантаження.
При масових обстеженнях допустиме визначення глюкози тільки через 2 години після прийому глюкози.
При виявленні підвищених рівнів глюкози в крові рекомендується проведення класичного двогодинного глюкозотолерантного тесту, при якому проби крові беруться натще, а так само через 30-60-90 і 120 хвилин, після прийому глюкози.
Норма: натще до 5,5 ммоль/л, через 2 години після прийому глюкози до 7,8 ммол/л.
Порушена толерантність до глюкози (предіабет): натще до 6,1 ммоль/л, через 2 години після прийому глюкози від 7,8 до 11,1 ммоль/л.
Цукровий діабет: натще більше 6,1 ммоль/л, через 2 години більше 11,1 ммоль/л.
Лікування цукрового діабету 1-го типу проводиться тільки інсуліном!
Першим етапом лікування діабету 2-го типу є виконання порад по дієтичному харчуванню і більш активне заняття фізичними вправами.
Для пацієнтів з надлишковою вагою життєво важливим є зниження ваги.
Якщо ці заходи недостатні для стабілізації рівня цукру в крові, потрібне лікування пероральними цукрознижувальними препаратами) і/або інсуліном.
Існують різні групи пероральних цукрознижувальних препаратів:
1) Прандіальні регулятори глюкози - стимулюють секрецію інсуліну у відповідь на прийом їжі.
2) Похідні сульфонілсечовини
3) інгібітори альфа-глюкозідази - сповільнюють всмоктування вуглеводів у шлунково-кишковому тракті.
4) група інкретинів: інгібітори ДПП-4.
5) агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1.
Лiкар ендокринолог Ольга БЕСПЯТА