ЛІКАРНЯ МЕЧНИКОВА
лікарня без болю
Login Зворотній зв'язок Мапа сайту
« Назад | Щедрий подарунок до власного Дня народження

No documents found



В акушерському відділенні лікарні Мечникова допомогли з’явитися на світ 12-ій дитині, яка народилася в багатодітній родині біженців з Луганської області. 14 березня, у свій 42-ий День народження Еліонора Овчиннікова народила хлопчика вагою 3 кг 680 гр і 53 см на зріст. Не зважаючи складності зі здоров’ям жінки, які виникли в останній тиждень вагітності, дитина народилася природнім шляхом. За словами заступника головного лікаря з акушерсько-гінекологічної допомоги Валерія СПОРИША, мама і немовля почувають себе прекрасно.

Наприкінці 2014 року родина Олега та Еліонори ОВЧИННІКОВИХ, в якій на той час виховувалося десятеро дітей, вимушена було покинути м. Ровеньки, що на Луганщині, тікаючи від війни. Перший свій притулок вони знайшли у селі Вишневе Криничанського району – допомогли віруючі люди. Згодом родина переїхала в окремий будинок до села Степанівка, того ж самого району, де мешкає й до сьогодні.

«Звісно, було важко, - згадує Еліонора Сергіївна, - на той час, коли ми вимушені були покинути Луганщину, крім старших діток в нас з чоловіком на руках була тримісячна Надійка, виявилося великою проблемою знайти хоча б тимчасове помешкання для такої великої родини. Але добрі люди допомогли. Зараз нам в усьому допомагає місцева влада, до дітей дуже добре ставляться у школі, директор школи до нас дуже уважна. Саме за їх допомогою вже зовсім скоро маю отримати статус Матері-героїні».

У подружжя Овчиннікових є вже троє онуків. Старший Іван, якому 23 роки, має свою родину і двох власних синів. В родині старшої доньки Катерини теж виховується онука. Але для Олега і Еліонори це не стало на заваді народженню ще одного янголятка.

Еліонора Овчиннікова поступила до акушерського відділення 9 березня. Жінка вже мала скоро народжувати, а її тиск значно перевищував норму. Вже на кінець того ж дня, мечниківським лікарям вдалося не лише стабілізувати тиск, а й позбавити породіллю надуманих страхів.

«Завдячуючи наполяганням чоловіка, потрапила до лікарні Мечникова. Спочатку я дуже боялася їхати сюди, навіть писала відмову, але зараз зовсім не жалкую про це , - розповідає жінка. Приємно була вражена тим, що мене помістили в окрему палату, до цього лежала в Кам’янському у шестимісній. Лікарі дуже уважні: призначили лікування, все дуже добре пояснили, що то за ліки і навіщо їх треба приймати. Такої уваги я не відчувала в жодній лікарні, хоч народжувала вже багато разів. У родзалі я навіть не вчулася, як народила, лікарі мене ні на мить не залишали без уваги й усіляко морально підтримували».

Після пологів Еліонора разом зі своєю старшою донькою і щойно народженим синочком, якого, до речі, назвали Давидом, також перебували в окремій палаті, де створені всі умови для догляду за новонародженим. Там і зробили світлини з мечниківськими лікарями собі на добру згадку. На питання, чи планують багатодітні батьки в подальшому збільшувати свою родину, Еліонора, не вагаючись, відповіла: «Так»

«Рятує не початок, а кінець, - говорить Еліонора Сергіївна, - діти – це Боже благословення. Нам, батькам, треба прикласти багато зусиль, щоб наші діти виросли здоровими і щасливими, але саме в цьому наше основне покликання. Буду народжувати й надалі, але обов’язково у лікарні Мечникова. Щиро дякую усім лікарям, медсестрам, санітарочкам, хто допоміг Давиду з’явитися на світ і зробив наше перебування в лікарні по-домашньому зручним і комфортним».

Хочеться від щирого серця побажати цій прекрасній родині щастя, миру, спокою, добробуту й, звісно, народження дітей.

Ганна МОСТОВА




 
 
РОЗШИРЕНА ВЕРСІЯ