ЛІКАРНЯ МЕЧНИКОВА
лікарня без болю
Головна  |  Мапа сайту  |  Зворотній зв'язок
ПРО НАС
 
КОНТАКТИ
 
НОВИНИ
 
ПОЛІКЛІНІКА
 
СТАЦІОНАР
 
Для пацієнта
 
Фінансова звітність
 
Державні закупівлі
 
Публікації, виступи
 
Газета лікарні
 
Вакансії
 
Відгуки
 
ПОПЕРЕДНІЙ ЗАПИС
Ім'я:
 Пароль:
Увійти
Довідкове бюро (з 08:00 до 21:00):
+380 (56) 371-58-20
Назад 
ХОЗЛУ О.Л. "Розсіяний склероз"

Розсіяний склероз (РС) – це хронічне прогресуюче демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи ЦНС, що в більшості випадків має хвилеподібний перебіг із чергуванням загострень і ремісій на ранніх стадіях захворювання, рідше — неухильно прогресуючий перебіг.

РС є найпоширенішим демієлінізуючим захворюванням, яке характеризується ознаками багатовогнещевого ураження головного та спинного мозку.

Це захворювання вражає осіб переважно молодого працездатного віку (16–45 років) і швидко призводить до інвалідизації.

РС є мультифакторним захворюванням, в ініціюванні та розвитку якого важливу роль відіграють вірусна інфекція, спадкова схильність, а також зовнішні чинники, зокрема екологічні.

Водночас питання етіології РС залишається дискусійним.

На користь вірусної етіології РС свідчать описані епідемічні спалахи захворювання, зв’язок його дебюту або загострення з перенесеною вірусною інфекцією (кор, краснуха, паротит, вітряна віспа, простий герпес, грип та парагрип).

Виникнення РС нерідко асоційоване з вірусом Епштейна-Барра, який найімовірніше провокує або моделює аутоімунний процес при РС.

Про генетичну схильність до РС свідчать насамперед сімейні випадки, що становлять 2-5%, при цьому жінки в таких сім’ях хворіють у 5-6 разів частіше, ніж чоловіки.

В розвитку незворотного неврологічного дефіциту при РС значну роль грає і процес дегенерації аксону, що запускається запальними змінами та випадінням трофічних функцій мієлінової оболонки.

У розвитку патологічного процесу при РС можна виділити 3 етапи:

• розвиток імунологічних реакцій на периферії і в ЦНС

• демієлінізація;

• аксональна дегенерація.

Аксональне пошкодження спостерігається на різних етапах демієлінізуючого процесу як у гострих і хронічних вогнищах, так і в незміненій білій речовині.

При цьому на ранніх етапах захворювання виявляється так зване аксональне розщеплення і паралельно – демієлінізація, які в подальшому спричинюють атрофію головного і спинного мозку.

Клінічна картина РС дуже різноманітна, немає жодної патогномонічної ознаки, характерної для цього захворювання.

РС дебютує гостро чи підгостро (порушення чутливості – анемія, чи парестезії кінцівок чи тулобу, порушення рівноваги тіла, минучими здоровими порушеннями, двоїння, слабкість в кінцівках, запаморочення), через кілька діб чи тижнів симптоми регресують, а потім знову з’являються у супроводі нових симптомів.

"Синдром хронічної втоми" - загальна втомлюваність, зниження працездатності без зв’язку з депресією і м’язовою слабкістю – у 80% на РС

Лікування:

Серед лікарських засобів, щодо лікування РС, можна виділити три основні групи:

І група: Патогенетична терапія:

1. перша лінія – інтерферон

2. друга лінія – монокортікоїди, цитостатики, плазмаферез.

3. репаративні препарати, нейротрофічні засоби, блокатори калієвих каналів, антикоагулянти, антиагреганти.

ІІ група: Симптоматична терапія.

ІІІ група: фізіотерапевтичне лікування: фізична і психологічна реабілітація.

Нейрореабілітація

Реабілітація спрямована на корекцію нейропсихологічного стану хворих, участі їх у повсякденному житті та виробничій діяльності.

У зв’язку з своєчасно виявленним захворюванням, лікування має бути тривалим, навіть у пацієнтів без ознак активності або прогресу захворювання.

Дотримання принципів терапії дасть змогу значно зменшити ступінь демієлінизації, втрату аксонів, і як наслідок, знизити темпи інвалідизації хворих на РС.

Лiкар невропатолог ХОЗЛУ О. Л.