ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Українська  |  English
Головна сторінка
Друк
При приведенні вироків у відповідність із КК України 2001 р. кваліфікація дій засуджених змінюється у відповідності з тими кваліфікуючими ознаками злочинів, які їм були інкриміновані. Погіршення становища засуджених при цьому не допускається
 
 

При приведенні вироків у відповідність із КК України 2001 р. кваліфікація дій засуджених змінюється у відповідності з тими кваліфікуючими ознаками злочинів, які їм були інкриміновані. Погіршення становища засуджених при цьому не допускається

Ухвала спільного засідання суддів Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України
від 24 січня 2003 р.
(в и т я г)

Вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 21 листопада 1997 р. особливо небезпечного рецидивіста Л. засуджено за ч. 4 ст. 140 КК до позбавлення волі строком на сім років у виправно-трудовій колонії особливого режиму з конфіскацією всього майна. Цим же вироком засуджено Р. У касаційному порядку справа не розглядалася.

Л. засуджено за те, що він, вже будучи визнаним особливо небезпечним рецидивістом, 14 серпня 1997 р. за попередньою змовою з Р., який теж був визнаний особливо небезпечним рецидивістом, із сараю, що належав К., таємно викрав вісім курей, заподіявши потерпілій шкоду на суму 52 грн.

Постановою Слов’яносербського районного суду Луганської області від 26 листопада 2001 р. вирок щодо Л. приведено у відповідність із КК 2001 р.: з нього виключено визнання Л. особливо небезпечним рецидивістом, і у зв’язку з цим дії засудженого перекваліфіковано з ч. 4 ст. 140 КК 1960 р. на ч. 3 ст. 185 КК 2001 р. з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.

У клопотанні засудженого Л. порушується питання про необхідність змінити постанову суду та перекваліфікувати дії засудженого на ч. 2 ст. 185 КК 2001 р.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про необхідність задоволення подання і клопотання засудженого Л., перевіривши матеріали справи, спільне засідання суддів Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України задовольнило клопотання засудженого з таких підстав.

За змістом вироку Л. визнано винуватим у крадіжці чужого майна в 1997 р., вчиненій особливо небезпечним рецидивістом за попередньою змовою групою осіб.

Приводячи вирок у відповідність із КК 2001 р., суд правильно виключив із вироку визнання засудженого Л. особливо небезпечним рецидивістом, але помилково ухвалив рішення про перекваліфікацію його дій на ч. 3 ст. 185 КК 2001 р., зазначивши, що засуджений вчинив крадіжку з проникненням у інше приміщення чи сховище.

Як видно з матеріалів справи, Л. не пред’являлося обвинувачення в крадіжці з проникненням у житло чи інше приміщення і за такі дії його не було засуджено.

Дії засудженого, пов’язані з проникненням у сарай, який був окремою допоміжною господарською будівлею, не підлягали кваліфікації за ч. 3 ст. 140 КК 1960 р.

Суд же, приводячи вирок у відповідність із КК 2001 р. та перекваліфіковуючи дії засудженого на ч. 3 ст. 185 КК 2001 р., помилково визнав, що Л. вчинив крадіжку з проникненням у приміщення чи інше сховище, тобто застосував норму закону, яка не існувала на час вчинення злочину, чим погіршив становище засудженого.

За таких обставин постанова суду щодо Л. про приведення вироку у відповідність із КК 2001 р. підлягає зміні, а його дії — перекваліфікації на ч. 2 ст. 185 КК з кваліфікуючою ознакою, яка була йому інкримінована, — вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.

За санкцією цієї статті Л. необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк.

З огляду на наведене ухвалою спільного засідання суддів Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України клопотання засудженого Л. задоволено. Постанову Слов’яносербського районного суду Луганської області від 26 листопада 2001 р. про приведення вироку Великобурлуцького районного суду Харківської області від 21 листопада 1997 р. щодо Л. у відповідність із КК 2001 р. змінено: дії засудженого перекваліфіковано з ч. 4 ст. 140 КК 1960 р. на ч. 2 ст. 185 КК 2001 р., за якою засудженому визначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

У зв’язку з відбуттям призначеного покарання засудженого Л. з-під варти звільнено.

© 2024. Верховний Суд України. Розробка http://www.viaduk.net" style="color:#ffffff;">Віадук-Телеком