Відповідно до змісту статей 59, 64 Закону України «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить 50 % статутного фонду товариства, не повноважний виключити з товариства іншого учасника, якому належить така ж частка статутного фонду цього товариства

Ухвала Судової палати у Цивільних справах Верховного Суду України
від 17 жовтня 2002 р.
(в и т я г)

У березні 2000 р. П. звернувся в суд із позовом до ТОВ «РЕСТ» (далі — ТОВ), правонаступником якого є ПП «Іверія» (далі — ПП), і К. — про поновлення у складі засновників товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ, відшкодування шкоди, а також до Макіївського міськвиконкому, ПП і К. — про скасування державної реєстрації ПП. Позивач зазначав, що він та К. є співзасновниками ТОВ. У жовтні 1999 р. на порушення положень Закону від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» (далі — Закон) та статуту товариства його виключено зі складу засновників. Згодом на підставі наданих К. відомостей, які не відповідають дійсності, було зареєстровано ПП. Посилаючись на зазначені обставини, П. просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 жовтня 2000 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Донецького обласного суду від 1 лютого 2001 р., в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі П. просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд у зв’язку з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнала за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав.

Постановлюючи рішення, з висновками якого погодилася судова колегія обласного суду, районний суд виходив з того, що збори учасників товариства були проведені у відповідності зі статтями 59—61, 64 Закону, проведення реорганізації товариства також не суперечить положенням статей 19, 59 Закону. Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони суперечать зазначеним нормам Закону.

Суд встановив, що учасниками товариства були П. та К., які мали рівні частки у статутному фонді ТОВ.

Згідно зі статтями 59, 64 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при вирішенні питання про виключення учасника з товариства необхідна одностайність у вищому органі. При цьому учасник (його представник), щодо якого вирішують зазначене питання, у голосуванні участі не бере. Отже, за змістом названих статей Закону учасника товариства, який має розмір частки у статутному фонді товариства 50 %, виключити з числа учасників товариства неможливо, оскільки для прийняття рішення з цього питання необхідна одностайність у вищому органі, а такої умови зборами ТОВ дотримано не було.

Висновки суду про те, що позивач у голосуванні участі не брав, тому К. одностайно прийняла рішення про виключення його з учасників товариства і таке рішення не суперечить статтям 59, 64 Закону, є хибними й не випливають зі змісту статей Закону, на які послався суд на обгрунтування своєї позиції.

Оскільки суд неправильно застосував норми права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 11 жовтня 2000 р. та ухвалу судової колегії в цивільних справах Донецького обласного суду від 1 лютого 2001 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.