Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ “Дніпрошина” на постанову Вищого господарського суду України від 6 жовтня 2005 р. № 33/66 у справі за позовом ВАТ “Дніпрошина” до ТОВ виробничо-комерційної фірми “Рента” про стягнення 122 тис. 480 грн,

У березні 2005 р. ВАТ “Дніпрошина” подало до господарського суду Дніпропетровської області позов до ТОВ виробничо-комерційної фірми “Рента” про стягнення 122 тис. 480 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 5 лютого 2004 р. сторони уклали контракт № 203/04/КП на поставку продукції. 16 листопада 2004 р. між ними укладено додаткову угоду № 3 до контракту, згідно якої відповідач зобов’язується поставити, а позивач прийняти хлоробутил каучук у кількості 19, 5 т на загальну суму 374 400 грн. Відповідно до умов угоди 18 листопада 2004 р. позивач провів попередню оплату за товар у сумі 152 тис. 64 грн Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання, поставивши на адресу ВАТ “Дніпрошина” товар на суму 19 тис. 584 грн У зв’язку з недопоставкою товару позивач відмовився від подальшого виконання відповідачем зобов’язань. 5 січня 2005 р. відповідач перерахував ВАТ “Дніпрошина” 10 тис. грн. Таким чином, заборгованість відповідача склала 122 тис. 480 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2005 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 122 тис. 480 грн заборгованості з передплати.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач вимагав від відповідача повернути суми попередньої оплати листом від 13 грудня 2004 р. № 2911 та претензією від 28 грудня 2004 р. № 596/01-032. Відповідно на момент розгляду справи заборгованість відповідача складала 122 тис. 480 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2005 р. вищевказане рішення суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 жовтня 2005 р. № 33/66 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2005 р. залишено без змін.

Ці постанови мотивовані тим, що поставка товару не була здійснена з вини позивача, оскільки той не здійснював необхідних дій для отримання товару і за ним збереглося право вимоги продукції від відповідача.

Ухвалою Верховного Суду України від 1 грудня 2005 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 6 жовтня 2005 р. № 33/66 за касаційною скаргою ВАТ “Дніпрошина”, де поставлено питання про скасування цієї постанови, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2005 р. та залишення в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2005 р.

Заслухавши доповідача, представника ВАТ “Дніпрошина” та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 5 лютого 2004 р. сторони уклали контракт № 203/04/КП (далі – договір) та додаткову угоду до контракту № 3 від 16 листопада 2004 р. (т.1, а.с. 11-13; 14).

Згідно умов договору постачальник (відповідач) зобов’язується передати, а покупець (позивач) зобов’язується прийняти та оплатити товар (продукцію).

Строки поставки продукції як договором, так і додатковою угодою не передбачені.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється автотранспортом покупця зі складу постачальника на протязі 2-х днів з дати надання заявки.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що підставою для початку відвантаження кожної партії товару є письмова заявка покупця.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 3 від 16 листопада 2004 р. покупець зобов’язався здійснити оплату за товар наступним чином: 100% передплата товару на суму 152 тис. 64 грн, а залишок товару – на суму 222 тис. 336 грн – по факту поставки з відстрочкою платежу 15 банківських днів.

Листом від 15 листопада 2004 р. № 15/11 відповідач повідомив про орієнтовані строки поставки – 10-12 грудня 2004 р. (т.1, а.с. 15).

Позивачем перераховано 152 тис. 64 грн передплати згідно платіжного доручення від 18 листопада 2004 р. № 8025 (т.1, а.с. 18).

У своєму листі-заявці від 8 грудня 2004 р. № 2857 ВАТ “Дніпрошина” звернулась до ТОВ “Рента” з проханням поставити товар у строки, обумовлені в листі відповідача № 15/11 від 15 листопада 2004 р. (т.1, а.с. 91).

Відповідачем поставлено товар на суму 19 тис. 584 грн згідно видаткової накладної від 17 грудня 2004 р. № РН-0000046 (т.1, а.с. 19).

18 грудня 2004 р. позивач направив відповідачу лист № 2911, де зазначив, що з огляду на невиконання ТОВ виробничо-комерційною фірмою “Рента” зобов’язань щодо своєчасної поставки товару виробництво на ВАТ “Дніпрошина” зупинилось. У зв’язку з цим позивач відмовляється від поставки товару та просить повернути суму передплати (т. 1, а.с. 17).

Відповідачем частково повернута передплата в сумі 10 тис. грн згідно платіжного доручення № 164 від 6 січня 2005 р., що свідчить про згоду відповідача з вимогою позивача про повернення суми передплати (т.1, а.с. 79).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача по передплаті складає 122 тис. 480 грн. Заборгованість підтверджена актом звірки станом на 20 січня 2005 р. (т.1, а.с. 22).

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимоги ВАТ “Дніпрошина” про повернення суми попередньої оплати та задовольнив позов.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111¹⁷-111²¹ ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ВАТ “Дніпрошина” задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду від 6 жовтня 2005 р. № 33/66, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 6 червня 2005 р. скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 березня 2005 р. залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.