Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановленого рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом процесуального закону

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії (далі — Компанії) на постанову Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 р. у справі за позовом прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Компанії до закритого акціонерного товариства комерційного банку “Кредит-Дніпро” (далі — Банку) про стягнення суми,
У вересні 2001 р. прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Компанії в особі Дніпропетровського регіонального відділення Компанії до Банку про стягнення 306 тис. грн основного боргу та 9 тис. 883 грн пені за договором поручительства від 13 січня 2000 р..

Позов обґрунтовано тим, що позивач на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю “Медичний комплекс “Гастроентерологія” (далі — Товариство) інноваційного договору № 96-08 від 20 червня 1996 р. та договору поручительства № 96-08 від 25 червня 1996 р., укладеного між позивачем та відповідачем, перерахував інноваційну позичку Товариству в сумі 306 тис. грн, яку позичальник у встановлений строк не повернув, а поручитель вимогу виконати зобов’язання по договору відмовився.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2001 р. позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що договір поруки не передбачає його невиконання в разі будь-яких обставин, а при настанні форс-мажорних обставин інноваційний договір припиняється, якщо такі обставини продовжується більше 6 місяців.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2003 р. за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами рішення від 23 жовтня 2001 р. скасовано та в позові відмовлено. Додатковим рішенням від 21 травня 2003 р. стягнуто з позивача отримані кошти в поворот виконання рішення від 23 жовтня 2001 р..

Рішенням мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/10 за позовом Товариства до Компанії про зміну умов договору, продовжено строк дії інноваційного договору № 96-08 від 20 червня 1996 р. на час форс-мажорних обставин та визнано невиконання інноваційного договору наслідком обставин непереборної сили, які сторони не могли передбачити та запобігти розумними мірами.

Постановою від 31 жовтня 2005 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення від 24 квітня 2003 р. та додаткове рішення від 21 травня 2003 р. залишив без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 р. постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 р. залишена без змін з тих підстав, що строк дії інноваційного договору продовжено рішенням господарського суду від 18 лютого 2002 р. у справі №18/10 на час дії обставин, які суд визнав форс-мажорними з 21 серпня 2000 р. Такі обставини, встановлені рішенням суду у вказаній справі, є нововиявленими і є суттєвими для перегляду рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 112 ГПК.

16 лютого 2006 р. колегією суддів Верховного Суду України за касаційною скаргою Компанії порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 р. у справі № 12/237.

Касаційна скарга обґрунтована різним застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах та невідповідністю оскаржуваної постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін і прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2003 р., з яким погодилися господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій вимогам вказаної статті не відповідає.

Як вказано у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 р. №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз’яснення міститься у п. 1.1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 р. за № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розд. XIII ГПК.

Відповідно до п. 1.3 цього ж Роз’яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розд. XIII ГПК, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Задовольняючи заяву Банку про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2001 р. за нововиявленими обставинами, господарський суд першої інстанції зазначеного вище не врахував, а суди апеляційної та касаційної інстанції на це уваги не звернули.

В якості нововиявлених обставин заявник послався на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2002 р., яким обставини припинення платежів банком “Слов'янський” визнані обставинами непереборної сили, які привели до невиконання інноваційного договору. Однак, вказані обставини були предметом дослідження Господарського суду Дніпропетровської області при постановлені рішення від 23 жовтня 2001 р. та не були прийняті в якості заперечень відповідача з тих підстав, що договором поруки не передбачена залежність виконання зобов’язань від будь-яких умов.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 р., постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 р., рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2003 р. та додаткове рішення цього ж суду від 21 травня 2003 р. підлягають скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2001 р. — залишенню в силі.

Керуючись статтями 111¹⁷—111²⁰ ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 р. у справі № 12/237, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 р., рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2003 р. та додаткове рішення цього ж суду від 21 травня 2003 р. — скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2001 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.