Верховний Суд України Верховний Суд України
На першу сторінку Написати листа Пошук Мапа сайту
На першу сторінку Судова практика Рішення у кримінальних справах у касаційному порядку 2009 ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах  Верховного Суду України і військової судової колегії  від 5 червня 2009 р. (витяг)<br><i>Відповідно до ст. 400(4) КПК України підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили у порядку виключного провадження є нововиявлені обставини, а також неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.</i>

Відповідно до ст. 4004 КПК України підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили у порядку виключного провадження є нововиявлені обставини, а також неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.


Ухвала спільного засідання колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України і військової судової колегії
від 5 червня 2009 р.
(витяг)


Вироком апеляційного суду Вінницької області від 25 лютого 2008 року Б. засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів – до покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Б. визнано винуватим у тому, що він 26 липня 2003 року вночі, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, попередньо домовившись із особою, справа щодо якої закрита у зв’язку її смертю, вкрасти самогон і гроші в односельчанина З., проник до будинку останнього і там, виконуючи задумане, вчинив розбійний напад на потерпілого, під час якого теслярською сокирою умисно з корисливих мотивів убив його і заволодів пляшкою горілки та 2 000 дол. США.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 липня 2008 року зазначений вирок стосовно Б. змінено, виключено рішення суду про кваліфікацію дій засудженого за ознакою ч. 4 ст. 187 КК України – вчинення розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб. У решті вирок залишено без зміни.

У клопотанні засуджений Б. порушив питання про скасування судових рішень. Стверджував, що матеріали справи сфальсифіковані, свідки його обмовили, а сам він допитувався під тиском працівників органів досудового слідства. Зазначав, що ці злочини вчиняв не він, а інша особа.

У подання п’яти суддів Верховного Суду України ставилося питання про внесення клопотання на судовий розгляд, наведені підстави для скасування зазначених судових рішень щодо Б. і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про відсутність підстав до задоволення клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Верховного Суду України дійшли висновку про те, що підстав до задоволення клопотання немає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК України підставами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження є лише неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення. Клопотання про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 4004 КПК України (за нововиявленими обставинами) засуджений, його захисник або законний представник подають прокурору, який і вирішує питання про призначення розслідування нововиявлених обставин або відмовляє у цьому.

В основу вироку про винуватість засудженого Б. у вчиненні розбійного нападу та умисного вбивства з корисливих мотивів потерпілого З. суд, окрім інших доказів, поклав показання численних свідків і, насамперед, очевидця події.

З таким рішенням апеляційного суду касаційна інстанція погодилася і визнала його обґрунтованим.

Сам Б. у судовому засіданні підтвердив, що він дійсно в ту ніч приходив разом із Я. до потерпілого З. для того, щоб допомогти їй повернути свої речі. Ці показання засудженого підтвердила на допитах свідок Я.

За показаннями свідка І., він був на місці події і бачив, як засуджений Б., скориставшись тим, що Я. викликала господаря на подвір’я і розпочала з ним сварку, перескочив через паркан і миттю заскочив до будинку потерпілого. Згодом Б. повернувся із закривавленими руками і заявив, що вдарив З. При цьому Б, за словами свідка, погрожував йому, вимагаючи змінити покази, бо знайде його і під землею.

Свідок К. пояснила, що до неї приходив Б. і розповідав, що він убив З. При цьому він розпитував її, чим цікавиться міліція і про що вона говорила на допиті.

Обґрунтовуючи своє клопотання, засуджений Б. стверджував, що його визнано винуватим у злочинах, які він не вчиняв. Це, на його думку, зробила інша особа. Наголошував, що матеріали справи сфальсифіковані, а свідки обмовили його. Сам він давав покази під тиском працівників органів досудового слідства, з порушенням права на захист.

Такого характеру обставини у даному разі не можуть бути підставами для перегляду зазначених судових рішень у розумінні положень п. 2 ч. 1 ст. 4004 КПК України. Вони можуть розцінюватися як нововиявлені обставини і бути підставами для перегляду судових рішень щодо Б. за правилами п. 1 ч. 1 ст. 4004, ст. ст. 4005, 4008, 4009 КПК України лише за умови їх відповідного прокурорського розслідування.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд України відмовив у задоволенні клопотання засудженого Б.