Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, ч. 2 ст. 5 Закону України „Про іпотеку” предметом іпотеки можуть виступати майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчуженні іпотекодавцем, і на які може бути звернене стягнення

У лютому 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю “Електротех” заявлено позов до відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” про визнання недійсним іпотечного договору від 9 серпня 2007 року, укладеного з відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірний договір іпотеки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону України “Про іпотеку”, оскільки за спірним договором в іпотеку передано лише об’єкт незавершеного будівництва без передачі прав на земельну ділянку на якій він розташований.

Рішенням господарського суду м. Києва від 4 березня 2009 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року скасовано рішення господарського суду м. Києва від 4 березня 2009 року. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 листопада 2009 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року, а рішення господарського суду м. Києва від 4 березня 2009 року залишено в силі.

В основу постанови касаційного суду покладено висновок господарського суду першої інстанції про невідповідність спірного договору іпотеки ч. 2 ст. 16 Закону України “Про іпотеку”, оскільки предметом іпотеки за спірним договором іпотеки є об’єкт незавершеного будівництва без передачі прав на земельну ділянку на якій він розташований.

У касаційній скарзі ставиться питання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 18 лютого 2010 року відновлено пропущений строк на касаційне оскарження, порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25 листопада 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вищий господарський суд України скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року та залишаючи в силі

рішення господарського суду м. Києва від 4 березня 2009 року, погодився з висновком господарського суду про невідповідність спірного договору іпотеки ч. 2 ст. 16 Закону України “Про іпотеку”, оскільки предметом іпотеки є об’єкт незавершеного будівництва без передачі прав на земельну ділянку на якій він розташований.

Проте, з таким висновком не можна погодитись з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 9 серпня 2007 року між ВАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” та ТОВ “Електротех” укладено договір № 89 відповідно до умов якого банк зобов’язався надати товариству грошові кошти на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору. В забезпечення основного зобов’язання, що випливає з кредитного договору № 89 сторони уклали іпотечний договір від 9 серпня 2007 року.

Предметом іпотечного договору, відповідно до п. 1 спірного договору, є офісно-житловий комплекс з влаштуванням підземного паркінгу, що будується за адресою: вул. Паньківська, 14, літ. “Б” та Саксаганського /Паньківська, 70/16, літ. “Б” у Голосіївському районі м. Києва.

Одночасно, господарськими судами встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 1478-Гл/С від 24 червня 2005 року, виданий ТОВ «Електротех» Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на виконання будівельних робіт з будівництва офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу за адресою вул. Паньківська 14, літ. “Б” та Саксаганська/Паньківська, 70/16, літ. “Б” у Голосіївському районі м. Києва, строк дії до 24 червня 2006 року, продовжений до 15 червня 2008 року.

Земельна ділянка, де здійснюється будівництво предмету іпотеки надана ТОВ „Електротех” на підставі рішення Київської міської ради № 848/2258 від 18 листопада 2004 року для будівництва та експлуатації офісно-житлового комплексу з підземним паркінгом, договору оренди земельної ділянки, укладеного 6 квітня 2005 року між Київською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Електротех” (Орендар), посвідченим 6 квітня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. в реєстрі за № 258, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 18 квітня 2005 року за №79-6-00298.

Предмет іпотеки стане власністю іпотекодавця у відповідності до договору № 16/02/05, укладеного 16 лютого 2005 року між ТОВ „Електротех” (Замовник) та ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія» (Генпідрядник), за яким Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується збудувати об'єкт «Будівництво офісно-житлового комплексу з облаштуванням підземного паркінгу на вул. Паньківській 14 “Б” та вул. Саксаганського /Паньківській, 70/16, “Б” у Голосіївському районі м. Києва.

Статтею 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. (ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про іпотеку” в редакції на момент укладання спірного договору предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Отже, предметом іпотеки може виступати як нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому, так і майнові права на нерухоме майно, які можуть бути відчуженні іпотекодавцем, і на які може бути звернене стягнення.

Апеляційний господарський суд встановивши, що будівництво офісно-житлового комплексу з влаштуванням підземного паркінгу не завершено і виконується ТОВ «Столична будівельно-інвестиційна компанія» (Генпідрядник) на замовлення іпотекодавця, який стане власником об’єкту будівництва на підставі договору № 16/02/05 від 16 лютого 2005 року, дійшов вірного висновку, що предметом спірного договору іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Таким чином, висновок господарського суду, з яким погодився Вищий господарський суд України, проте, що спірний договір іпотеки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону України “Про іпотеку”, оскільки предметом іпотеки є об’єкт незавершеного будівництва без передачі прав на земельну ділянку на якій він розташований є безпідставним і не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України від 25 листопада 2009 року підлягає скасуванню, а законна і обґрунтована постанова Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року – залишенню в силі.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України “Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. У зв’язку з цим наведений у статті 111¹⁸ ГПК України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного суду України зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 111¹⁷ — 111¹⁹ Господарського процесуального кодексу України, Судова палата

постановила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 25 листопада 2009 року, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.