М.І. Смирнов,
асистент кафедри кримінального процесу
Одеської національної юридичної академії

---

Питанням розвитку справедливих систем кримінального правосуддя, організації діяльності кримінальної юстиції та підвищення ефективності міжнародного співробітництва у сфері кримінального процесу світове співтовариство приділяє значну увагу. Про це, зокрема, свідчать результати чергового XIV Колоквіуму Комітету експертів Ради Європи з інформаційних технологій і права, що відбувся у травні 2000 р. в Кембриджі. Він був присвячений застосуванню сучасних телекомунікаційних технологій у правовій сфері. Серед іншого було розглянуто рекомендації Комітету експертів з питань автоматизації процедури судочинства державам—учасницям Ради Європи щодо впровадження інформаційних технологій на всіх стадіях судочинства, у тому числі в інтерактивному режимі¹. Пропонується обладнати відповідними технічними засобами зали судового засідання, приміщення органів розслідування, слідчі ізолятори, адвокатські контори. Як приклад наводиться досвід Австрії — однієї з перших країн Європи, де такі технології було впроваджено в процесуальне право.

Юристи-науковці розпочали роботи з визначення стандартів використання відеоконференцзв’язку в кримінальному судочинстві. Слід зазначити, що ця технологія в різних державах застосовується: при перегляді судових рішень, коли особи, що оскаржують вирок, тримаються під вартою і забезпечення їхньої фізичної присутності утруднене; при розгляді судами питань, пов’язаних з обранням запобіжного заходу; для забезпечення участі в процесі осіб, які через фізичні вади не можуть бути присутніми в залі засідань². Проте в національному кримінальному судочинстві відеоконференцзв’язок застосовується обмежено — лише як процесуальний захід забезпечення безпеки свідка, а цього недостатньо. Основна причина подібної ситуації полягає не стільки в технічному та фінансовому аспектах проблеми, скільки у відсутності державної політики щодо впровадження інформатизації в судочинство, у тому числі в кримінальне. Тільки завдяки ініціативі відомств, у зв’язку з їх функціональними завданнями і практичними потребами, досягнуто певних зрушень у цій сфері³.

На думку академіка М.Я. Сегая, інформатизація судочинства має базуватися на законодавчому дозволі застосування в кримінальному процесі інформаційних технологій (комп’ютерної та телекомунікаційної техніки з відповідними програмними продуктами). Це дасть змогу оптимізувати діяльність усіх правових інституцій, що задіяні в судочинстві, — органів досудового слідства, прокуратури, судово-експертних установ, судів, установ виконання покарань, адвокатури. Застосування інформаційних технологій у судочинстві має бути дозволено при виконанні будь-яких процесуальних дій, як у звичайному, так і в інтерактивному (дистанційному) режимі, з одночасним веденням документообігу і діловодства на паперових та електронних носіях, з яких для учасників процесу у випадках, передбачених процесуальним законодавством, виготовляються автентичні копії процесуальних документів⁴.

Слід визнати слушними вимоги деяких юристів щодо необхідності впроваджувати якісно нову організаційну структуру судів, використання в їх роботі сучасних технологічних процесів з відповідним кадровим забезпеченням, створення нових проектів судів⁵. У зв’язку з цим актуальною залишається проблема забезпечення ефективного кримінального судочинства в умовах використання високих технологій. Однак не тільки відеоконференцзв’язок оптимізує процес кримінального судочинства. Істотно розширюють функціональні можливості судів, підвищують ступінь обгрунтованості їх рішень, сприяють відкритості судової системи також автоматизація інформаційних процесів безпосередньо в залі судового засідання та здійснення відеозапису перебігу судового процесу.

З огляду на те, що в багатьох країнах дослідження доказів узагалі можливе лише в суді, практичною вимогою до залу судових засідань є надання всім учасникам процесу, включаючи публіку, усієї важливої інформації в режимі реального часу. Для цього доцільно використовувати спеціальну цифрову систему оповіщення з виведенням інформації на екран. Наявну в судді інформацію, документи або речові докази, що демонструються, відеозаписи, включаючи відеоконференцію, можна переглядати на будь-якому з екранів, розташованих у залі суду. Таким чином, представники захисту й обвинувачення, інші учасники процесу мають можливість візуально оцінювати представлену в суді інформацію і вирішувати в режимі реального часу будь-які питання, пов’язані з його перебігом.

Серед основних засад судочинства Конституцією України визначено його повне фіксування технічними засобами (п. 7 ч. 3 ст. 129). Технологія відеоконференцзв’язку дає змогу ефективно вирішувати це завдання, оскільки хід і результати процесуальної дії, проведеної в режимі відеоконференцзв’язку, фіксуються на плівку для перегляду, у разі необхідності, в суді⁶.

Ще однією перевагою застосування цього технічного засобу в судочинстві, на чому неодноразово наголошувалося в юридичній літературі, є те, що тільки відеозапис може адекватно відобразити всі події в судовому залі, включаючи поведінку сторін у визначальні моменти судового процесу⁷. Крім того, «у протоколі судового засідання показання допитуваних осіб викладаються скорочено, при цьому не відображаються форма і зміст запитань, які ставляться цим особам, хоч і те, і друге має значення для оцінки відповідей»⁸.

Таким чином, для забезпечення ефективного кримінального судочинства необхідно: 1) автоматизувати інформаційні процеси в залі судового засідання; 2) застосовувати технологію відеозв’язку для забезпечення присутності під час судового розгляду свідків, потерпілих, експертів, підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних, засуджених та інших осіб; 3) вести відеозапис протоколів судових засідань (процесуальних дій).

Застосування інформаційних технологій, насамперед відеоконференцзв’язку, у кримінальному судочинстві має бути регламентоване в процесуальному праві щодо всіх стадій процесу, що прискорить розгляд справ і його якість, змінить саму технологію провадження у кримінальних справах у цілому. Це також стосується і перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК) клопотання засудженого, що тримається під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень є обов’язковим для суду касаційної інстанції. Тобто суд зобов’язаний забезпечити участь у касаційному розгляді справи всіх засуджених, що подали клопотання про це. Ця обставина має бути основним спонукальним мотивом для розробки проекту використання і впровадження відеоконференцзв’язку в судових засіданнях.

При розгляді в судах касаційних скарг за участю засуджених виникають труднощі, пов’язані з організацією їхнього конвоювання зі слідчих ізоляторів, охороною в суді й оплатою витрат за доставку засуджених до місця розгляду справи. Терміни розгляду скарг осіб, що тримаються під вартою, невиправдано затягуються, це призводить до порушень закону, конституційних прав громадян⁹. Одним із способів вирішення цієї проблеми є застосування відеоконференцзв’язку. При цьому засуджений, котрий заявив про своє бажання бути присутнім при розгляді скарги або представлення на вирок, матиме можливість взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції безпосередньо або викласти свою позицію щодо розглядуваних судом питань та ознайомитися з матеріалами судового засідання з використанням засобів відеоконференцзв’язку. Це означає, що застосування цього технічного засобу при касаційному розгляді кримінальної справи є альтернативою особистій участі засудженого в судовому засіданні. Але форму участі засудженого в судовому засіданні має визначати суд.

Розгляд кримінальних справ судом касаційної інстанції в режимі відеоконференцзв’язку не повинен здійснюватися стосовно осіб, котрі мають фізичні або психічні вади, не володіють мовою, якою ведеться судочинство, щодо неповнолітніх, а також у справах про злочини, за які як міра покарання може бути призначене довічне позбавлення волі¹⁰. Це обмеження викликане, головним чином, необхідністю надання додаткових процесуальних гарантій учасникам процесу, що є однією з ознак справедливого судового розгляду, а також урахування особливостей осіб, діяння яких розглядає суд. Тільки у справах про злочини, за які як міра покарання може бути призначене довічне позбавлення волі, додаткові процесуальні гарантії пов’язані не з особистістю підсудного (засудженого), а з мірою покарання.

Важливо також визначити місце перебування захисника при розгляді справи судом касаційної інстанції в режимі відеоконференцзв’язку за участю його підзахисного. Вважаємо за необхідне, щоб захисник засудженого перебував при касаційному розгляді справи поряд зі своїм підзахисним і мав можливість безпосередньо з ним спілкуватися. А участь захисника в касаційному розгляді кримінальної справи на прохання засудженого має забезпечувати суд. За таких обставин технологія відеоконференцзв’язку не призведе до порушення права засудженого на захист.

Про перспективність застосування відеоконференцзв’язку в національному кримінальному судочинстві свідчить позитивний досвід інших країн. Наведемо лише деякі переваги використання цієї технології при касаційному перегляді судових рішень: 1) підвищується рівень безпеки судової діяльності; 2) значно скорочується час розгляду справ; 3) заощаджуються кошти на транспортування осіб, що тримаються під вартою, до суду; 4) вирішується проблема доставки осіб, що тримаються під вартою, у судове засідання; 5) не відволікаються для конвоювання і забезпечення охорони в суді працівники органів внутрішніх справ; 6) зменшується ймовірність втечі засуджених з-під варти; 7) забезпечується право засуджених особисто викласти свою позицію щодо питань, які розглядає суд; 8) підсудний не почуватиме себе невпевнено, як часто буває, в залі судового засідання, особливо якщо при цьому присутні його родичі та знайомі; 9) зменшується ризик поширення захворювань, на які страждають особи, що тримаються під вартою; 10) значно скорочується проміжок часу від вчинення злочину до призначення покарання винній особі.

Застосуванню відеоконференцзв’язку у національному кримінальному судочинстві при перегляді рішень суду в касаційному порядку має передувати відповідне нормативне врегулювання цього питання в КПК, процесуальних і процедурних аспектів використання цієї технології. Пропонується така процедура ведення судового засідання: засуджений, який подав клопотання про перегляд вироку судом касаційної інстанції, за дорученням головуючого суду доставляється в найближчий до нього (засудженого) суд (якщо зі слідчого ізолятора, де він перебуває, забезпечити відеоконференцзв’язок неможливо), дату і час також узгоджує суд, що виконує доручення, і головуючий; у цьому ж суді оформляються необхідні за процедурою для участі засудженого в судовому засіданні документи, що факсимільним зв’язком або електронною поштою надсилаються в суд касаційної інстанції; з використанням технології відеоконференцзв’язку, у режимі реального часу проводяться всі необхідні процесуальні дії; результатом судового засідання є рішення суду, що з деякими доповненнями другорядного характеру передається у відповідні органи юстиції, від яких залежить його виконання.

Таким же чином можна забезпечити віддалену присутність інших осіб, щодо яких передбачено застосувати процесуальний захід забезпечення безпеки в режимі відеоконференцзв’язку.

Загалом за основу можна взяти позитивний досвід касаційного розгляду кримінальних справ у режимі відеоконференцзв’язку, набутий судами Російської Федерації з кінця 1999 р.

Використання відеоконференцзв’язку потребує регламентації в КПК процесуального порядку: 1) перегляду вироків суду в касаційному порядку, коли участь засудженого в розгляді скарги з якихось причин неможлива, викликає труднощі або про це подав клопотання сам засуджений; 2) розгляду скарг на незаконний арешт, про зміну запобіжного заходу, а також щодо продовження терміну тримання під вартою. Для цього необхідно доповнити чинний і передбачити в новому КПК статтю «Використання відеоконференцзв’язку при перегляді вироків суду в касаційній інстанції», в якій би зазначалося, що:

1. Засуджений, котрий тримається під вартою і подав клопотання про бажання бути учасником розгляду справи, вправі взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції безпосередньо або викласти свою позицію щодо питань, які розглядає суд, і ознайомитися з матеріалами судового засідання з використанням технології відеоконференцзв’язку.

2. Форма участі засудженого в судовому засіданні вирішується судом, що розглядає справу в касаційному порядку. Суд вправі прийняти рішення про розгляд кримінальної справи в режимі відеоконференцзв’язку з віддаленою присутністю засудженого.

3. Розгляд кримінальних справ судом касаційної інстанції в режимі відеоконференцзв’язку здійснюється за загальними правилами кримінального судочинства.

4. При розгляді кримінальної справи із застосуванням відеоконференцзв’язку засуджений вправі на підтвердження або спростування доводів, викладених у скарзі або представленні, користуватися будь-якими документами або новими матеріалами, які суд ще не розглядав, але які необхідні для демонстрації під час судового засідання.

5. Розгляд кримінальних справ судом касаційної інстанції в режимі відеоконференцзв’язку не здійснюється щодо осіб, які мають фізичні або психічні вади, не володіють мовою, якою ведеться судочинство, щодо неповнолітніх, а також у справах про злочини, за які як міра покарання може бути призначене довічне позбавлення волі.

6. Розпочинаючи судове засідання, суд зобов’язаний з’ясувати, чи немає у засудженого претензії до якості звуку і зображення; якщо ні — суд розпочинає розгляд справи.

Доцільність та ефективність одержання доказів із застосуванням технології відеоконференцзв’язку як в Україні, так і з-за кордону очевидна. При достатній технічній оснащеності судів і слідчих ізоляторів, їх відповідному кадровому забезпеченні використання відеоконференцзв’язку в національній системі судочинства матиме багато переваг, оскільки пришвидшить процес одержання доказів, що позитивно позначиться на дотриманні прав обвинувачуваних і потерпілих, а також сприятиме з’ясуванню істини у справі.

¹ Див.: М о р о з о в А.В., П о л о п а н о в а И.С. Результаты работы ХІV Коллоквиума Комитета экспертов Совета Европы по информационным технологиям и праву // Информатизация правоохранительных систем : Сб. тр. ІХ Междунар. науч. конф. (7—8 июня 2000 г., Москва). — М., 2000. — С. 38—44.

² Докладніше див.: С м и р н о в М.И. Применение видеосвязи как мера обеспечения безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию, и возможность реализации в уголовном судопроизводстве права конфронтации // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 5. — С. 117—120; С м и р н о в М.І. Застосування відеозв’язку при одержанні доказів у кримінальних справах у порядку надання взаємної правової допомоги (процесуальні особливості) // Юридична Україна. — 2003. — № 8. — С. 23—30.

³ Див.: С е г а й М.Я. Концептуальні засади інформатизації судочинства // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 4. — С. 193.

⁴ Див.: С е г а й М.Я. Зазнач. праця. — С. 193—200; С е г а й М.Я. Сучасна парадигма інформатизації судочинства і питання захисту прав і законних інтересів учасників кримінального процесу // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 4. — С. 191.

⁵ Див.: В я т к и н Ф., З и л ь б е р м а н С. Высокие технологии в организации работы судов // Российская юстиция. — 2003. — № 6. — С. 64.

⁶ Технічна фіксація судових процесів здійснюється в судах США, Австралії, Канади, Великобританії та багатьох інших. Див.: Б о г д а н о в Л., Р а д у ц ь к и й О. Технічна фіксація судових процесів: системний підхід до розвитку комп’ютерних технологій та інформаційних ресурсів // Юридичний журнал. — 2002. — № 2. — С. 84—85.

⁷ Див.: В я т к и н Ф., З и л ь б е р м а н С. Зазнач. праця. — С. 65.

⁸ М а л я р е н к о В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. — К., 1999. — С. 95.

⁹ У кримінальному судочинстві існує проблема дотримання кримінально-процесуальних строків на всіх стадіях процесу. Одним із найпоширеніших недоліків у роботі органів дізнання, досудового і судового слідства є порушення процесуальних строків. Див.: М а л я р е н к о В.Т. Щодо строків кримінального процесу // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16—23; З а ї к а С. Поняття та значення строків у кримінальному процесі // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 7. — С. 125—129.

¹⁰ Міжнародне співтовариство виробило і закріпило в міжнародно-правових актах основні процесуальні гарантії, що задовольняють уявленню про справедливий судовий розгляд. До них серед інших належить особливий захист учасників кримінального процесу, зокрема неповнолітніх, осіб, що мають фізичні або психічні вади, не володіють мовою, якою ведеться кримінальне судочинство. Див.: Р а б ц е в и ч О.И. Международно-правовое и российское закрепление права на справедливое судебное разбирательство // Право и политика. — 2003. — № 2. — С. 88.