На першу сторінку Написати листа Пошук
 2010   ‹ інформація про журнал
  № 9 (121),  Зміст:

 
 Головним критерієм успішності судової реформи стане оцінка суспільства
Інформація про Х позачерговий з’їзд суддів України, який відбувся 16 вересня 2010 р.
Public assessment will come to be the main success criterion of the judicial reform
Information on the 10th Extraordinary Congress of Judges of Ukraine, which was held on 16 September 2010

 СУДОВА ПРАКТИКА
JUDICIAL PRACTICE


  Рiшення у цивiльних справах
Decisions in civil cases

  Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов’язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604—609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов’язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним є виконання зобов’язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України
 Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 318 ЦПК України залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в ч. 1 цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.
Якщо після розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд постановив ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін, але за результатами розгляду апеляційної скарги другої сторони, що відбувся на підставі ч. 1 ст. 318 ЦПК України, ухвалив нове рішення по суті, він має вирішити питання про скасування своєї попередньої ухвали з огляду на ч. 2 ст. 318 цього Кодексу, оскільки наявність у справі двох ухвал апеляційного суду призводить до суперечностей у питанні набрання законної сили рішенням районного суду
 За положеннями ст. 289 ЦПК України справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, — з повідомленням тільки заявника. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов’язковою. Тобто участь особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, у розгляді відповідної справи не є обов’язковою.
Відповідно до ст. 74 цього Кодексу судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки-повідомлення надсилаються особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, в яких участь цих осіб не є обов’язковою. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно.
Повістка-повідомлення, на відміну від судової повістки про виклик, не містить зобов’язання щодо вручення з повідомленням про отримання адресатом та щодо строку її вручення

   Рішення в адміністративних справах
Decisions in administrative casess

 Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених Законом України «Про державну службу», гарантій, пільг і компенсацій
 Судове рішення Вищого адміністративного суду України скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд у зв’язку з тим, що, переглянувши в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і скасувавши їх, цей суд порушив положення процесуального закону, а саме: не обґрунтував підстави задоволення касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі; всупереч вимогам ст. 220 КАС України самостійно дослідив докази, встановив та визнав доведеними фактичні обставини щодо пропуску заявником строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, які не були встановлені у скасованих судових рішеннях; не обґрунтував, що обставини, на які посилався заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою, не підпадають під поняття «нововиявлені обставини». Крім того, Вищий адміністративний суд України помилково не звернув увагу на порушення статей 245 та 254 зазначеного Кодексу, допущені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи — перегляд судом першої інстанції свого рішення за нововиявленими обставинами, незважаючи на те, що на момент відкриття провадження за цією заявою залишилась не розглянута апеляційна скарга на це ж рішення суду

  Рішення у господарських справах
Decisions in commercial cases

 Відповідно до положень ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. При цьому орган, який уповноважений здійснювати таку реєстрацію, вчиняє тільки відповідні дії в межах чинного законодавства і сам по собі не є особою, яка може заперечувати або визнавати право власності
 При перегляді в касаційному порядку судових рішень Вищий господарський суд України не звернув увагу на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, дав оцінку доказам, які є в матеріалах справи, поставивши під сумнів висновки суду першої інстанції, а отже, вийшов за межі своїх повноважень, визначених ст. 1117 ГПК України

   Рішення у кримінальних справах
Decisions in criminal casess

 Відповідно до роз’яснень, що містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», розгляд справи за відсутності потерпілого без виклику його в судове засідання є істотним порушенням його прав і може стати підставою для скасування вироку.
Вирок суду скасовано, оскільки він розглянув справу за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України за відсутності потерпілого без повідомлення його про час і місце розгляду справи, чим також порушив вимоги ч. 3 ст. 299 КПК України
 Відповідно до ст. 323 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із положеннями ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку наводяться, зокрема, докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Порушення судом зазначених вимог закону призвело до скасування вироку

 У СУДОВИХ ПАЛАТАХ
IN JUDICIAL CHAMBERS


  
 Практика розгляду судами кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара)
Judicial practice of handling criminal cases on crimes components of which are envisaged by Art. 368 of the Criminal Code of Ukraine (bribe–taking)

 СУДОВА ПРАКТИКА І ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
JUDICIAL PRACTICE AND PROBLEMS OF LEGISLATION IMPROVEMENT


  
  Луспеник Д.Д. Межі розгляду цивільної справи судом касаційної інстанції: деякі спірні питання
Luspenyk D.D. Scopes of trying civil case by the court of cassation instance: some controversial issues
 Печений О.П. Спори про спадщину: аналіз типових помилок у справах про спадкування за заповітом
Pechenyi O.P. Disputes over inheritance: analysis of typical errors in cases on inheritance under the will

 ТОЧКА ЗОРУ
OPINION


  
  Мірошниченко Є.О. Призначення покарання в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 70 Кримінальнoго кодексу України: окремі аспекти
Miroshnychenko Y.O. Infliction of punishment in the order provided for by Art. 70 part 4 of the Criminal Code of Ukraine: some aspects
 Юровський Д.Б. До питання застосування судами України практики Європейського суду з прав людини
Yurovskyi D.B. On the issue of use by the courts of Ukraine of the practice of the European Court of Human Rights

  МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
INTERNATIONAL CO-OPERATION